Агатангел Кримський: поліглот і вчений зі 60 мовами

В історії світової науки небагато імен можуть зрівнятися за своїм масштабом та унікальністю з постаттю Агатангела Кримського. Цей видатний український сходознавець, письменник, перекладач, мовознавець, історик літератури та безперечний поліглот, чиє знання охоплювало понад шістдесят мов, став однією з найяскравіших зірок українського відродження початку XX століття. Його життя – це шлях невтомного пошуку істини, відданості науці та трагічної долі, що перервалася під тиском репресивної системи. Його наукова спадщина, масштаби інтелекту та внесок у розвиток сходознавства та україністики залишаються неперевершеними й донині.

Біографія: формування генія

Життя Агатангела Кримського розпочалося 3 січня 1871 року в місті Володимир-Волинський на Волині, у родині вчителя, батько якого мав кримськотатарське походження. Ця обставина згодом вплинула на вибір прізвища та, можливо, визначила його зацікавленість Сходом. Дитинство Агатангела минуло у Звенигородці на Черкащині. Вже з ранніх років він виявляв надзвичайну допитливість та феноменальну здатність до вивчення мов. Його перші кроки в освіті були зроблені у Звенигородській міській двокласній школі, а потім в Острозькій прогімназії та Колегії Павла Галагана у Києві. Саме в Колегії Галагана, де панувала атмосфера високої культури та глибоких знань, молодий Кримський поринув у світ мов, літератури та історії. Тут він не лише досконало опанував латину, грецьку, французьку та німецьку, а й почав самотужки вивчати східні мови, зокрема арабську. Це заклало міцний фундамент для його майбутніх досягнень.

По закінченні Колегії Галагана у 1889 році Агатангел Кримський вступив до Лазаревського інституту східних мов у Москві – провідного науково-навчального закладу Російської імперії у галузі сходознавства. Там він навчався під керівництвом видатних орієнталістів, поглиблюючи свої знання з арабської, перської, турецької та інших східних мов. Після завершення інституту у 1892 році, Агатангел Кримський продовжив свою освіту на історико-філологічному факультеті Московського університету, спеціалізуючись на слов’янській філології під керівництвом професора В. Міллера. Такий широкий діапазон інтересів – від Близького Сходу до слов’янського світу – свідчив про його унікальну наукову ерудицію та енциклопедичність.

Вершини сходознавства та унікальний поліглот

Саме Лазаревський інститут східних мов став головним осередком, де Агатангел Кримський розкрив свій потенціал як сходознавець. З 1898 року він викладав у цьому інституті, керуючи кафедрою арабської словесності. Його наукові інтереси охоплювали широкий спектр – від історії та літератури Близького Сходу до філології, фольклористики та релігієзнавства. Він є автором фундаментальних праць з арабської філології, історії арабської літератури, ісламу, турецьких мов, перської літератури. Його дослідження були новаторськими для свого часу, що відкривали нові горизонти для європейського сходознавства.

Особливою гордістю Агатангела Кримського, і водночас найбільшим дивом його інтелекту, була його надзвичайна поліглотна здібність. Він був не просто поліглот, а унікальний дослідник, який вільно володів і оперував десятками мов. Йому приписують знання до 60 мов, і це не було пасивне знання для читання, а активне володіння: він писав, розмовляв, перекладав, викладав різними мовами світу. Серед них:

Східні мови: арабська, перська, турецька, давньоєврейська (і староєврейська, і новоєврейська), санскрит, сирійська, ефіопська, коптська, ассирійська.
Європейські мови: англійська, німецька, французька, італійська, іспанська, польська, чеська, болгарська, сербська, хорватська, білоруська, грузинська, вірменська, литовська, латина, давньогрецька.
Слов’янські мови: українська (якою він володів досконало), російська, польська, чеська та багато інших.

Його лекції в Лазаревському інституті були справжнім святом для студентів, адже він легко переходив з однієї мови на іншу, цитуючи оригінали та перекладаючи на ходу. Така широта знань дозволяла йому проводити порівняльні дослідження, які були недоступні іншим вченим. Він бачив взаємозв’язки між різними культурами, мовами та традиціями, формуючи глобальний погляд на історію людства. Його лінгвістичний геній був інструментом для глибокого проникнення у сутність культур, що значно збагатило світове сходознавство.

Повернення в Україну та розбудова УАН

У 1918 році, після Української революції та проголошення Української Народної Республіки, Агатангел Кримський прийняв пропозицію повернутися до Києва. Це рішення було продиктоване глибоким патріотизмом та бажанням служити своїй Батьківщині в період її становлення. Він став одним із фундаторів та першим неодмінним секретарем Української Академії Наук (УАН), відігравши ключову роль у її організації та розвитку. Його внесок у розбудову УАН був колосальним: він очолював історико-філологічний відділ, керував кафедрою арабської філології, був директором Інституту мовознавства, а також брав участь у створенні багатьох інших наукових установ.

Кримський був не лише адміністратором, а й невтомним дослідником. У цей період він активно працював над українізацією наукової термінології, створенням українських граматик, словників, перекладав світову літературу українською мовою. Він вважав, що українська мова, як і будь-яка інша, має право на повноцінний розвиток у всіх сферах життя, зокрема в науці. Його лекції в Київському університеті завжди збирали повні аудиторії, адже він умів захопити слухачів глибиною знань та блискучим викладом.

Наукова спадщина та трагічна доля репресованого вченого

Наукова спадщина Агатангела Кримського вражає своєю багатогранністю та обсягом. Вона налічує сотні праць, серед яких:

Фундаментальні дослідження з історії арабської літератури, філософії та ісламу.
Праці з турецької та перської філології.
Підручники та словники з української, арабської, перської та інших мов.
Історичні дослідження, зокрема “Історія Туреччини”, “Історія Персії”, “Історія арабів”.
Переклади з багатьох мов світу, що збагатили українську літературу.
Власна художня творчість (поезія, проза).

Його переклади Корану українською мовою, твори Омара Хайяма, Гафіза, Сааді та інших класиків Сходу стали еталонними та відкрили українцям глибини східної культури. Він також був одним із перших, хто науково вивчав українську мову з точки зору її східних запозичень та впливів.

Однак, як і багатьом видатним інтелектуалам свого часу, Агатангелу Кримському судилася трагічна доля. З приходом сталінського тоталітарного режиму почалися репресії проти української інтелігенції, ігнорування наукових здобутків та переслідування за “націоналізм”. У 1930-х роках він зазнав гонінь, його праці перестали видавати, його ім’я замовчували. Кульмінацією стала сфабрикована справа та арешт 20 липня 1941 року, вже на початку німецько-радянської війни, за звинуваченням у “українському націоналізмі” та участі у “контрреволюційній організації”.

71-річний вчений, хворий і виснажений, був етапований до Казахстану, до Кустанайської в’язниці. Там Агатангел Кримський, не витримавши тортур та нелюдських умов, помер 24 січня 1942 року. Він став однією з численних жертв сталінського терору, справжнім репресованим вченим, чия наукова велич не врятувала його від жорстокості системи. Лише у 1957 році він був посмертно реабілітований, а його ім’я поступово почало повертатися в українську та світову науку.

Вічна пам’ять про Агатангела Кримського

Сьогодні Агатангел Кримський є символом інтелектуальної міці та незламності духу українського народу. Його внесок у світове сходознавство, українську філологію, історію та літературу є неоціненним. Він був не просто поліглотом, а людиною, яка за допомогою мов відкривала світові Україну, а Україні – світ. Його життя – це приклад безмежної любові до знань, відданості науці та своїй Батьківщині. Пам’ять про цього видатного вченого, що оперував мовами світу як віртуоз, надихає нові покоління дослідників і нагадує про трагічні сторінки історії, коли геній і талант ставали мішенню для тиранії. Ім’я Агатангела Кримського назавжди вписане золотими літерами в літопис української та світової науки.